Запорозькі козаки — частина українських козаків; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV—XVI ст. (можливо й раніше) цілу низку стихійних військових організацій і укріплених поселень за дніпровими порогами, поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися згодом у централізовану військову організацію Військо Запорозьке. Названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і штаб-квартири), іменованого «січ».
Згодом, після повстання Богдана Хмельницького 1648 року і переходу під владу Війська Запорозького українських земель на теренах Речі Посполитої, що розташовувалися на території сучасної Північної та Центральної України (див. Гетьманщина), і утворення на цих землях декількох військових полків — військово-адміністративних областей, запорозькими стали іменувати себе всі козаки, що проживали на теренах Гетьманщини (офіційно іменується «Військо Запорозьке»), попри заперечення того, власне запорожцями, котрі вважали «гетьманців» за козаків городових.
Немає коментарів:
Дописати коментар